Теорія стресу

Якщо звернутися до словника, то стрес (від англ. – напруга) – термін, який використовується для позначення обширного кола станів людини, що виникають у відповідь на різні екстремальні впливи (стресори). В залежності від виду стресора та характеру його впливу виділяють фізіологічний та психологічний стреси.

Фізіологічний стрес може бути викликаний великим фізичним навантаженням, високою або низькою температурою, больовими стимулами і т.д.

Психологічний стрес поділяють на інформаційний та емоційний.

Інформаційний стрес виникає в ситуаціях інформаційного перевантаження, коли людина не може впоратись із завданням, не встигає приймати вірні рішення в необхідному темпі, при високому стані відповідальності за наслідки прийнятих рішень.

Емоційний стрес виникає у ситуаціях небезпеки, погрози, образи, самотності та ін. При цьому різні його форми – імпульсивна, гальмова, генералізована призводять до змін у протіканні психічних процесів, емоційних здвигів, трансформацій мотиваційної структури діяльності, порушенням рухової та мовної поведінки.

Стрес може діяти як позитивно – евстрес (“добрий стрес”)- дія позитивних емоцій, натхнення, творчого осяяння, кохання, так і негативно – дистрес (“поганий стрес”) – дія негативних емоцій у ситуаціях горя, нещастя, хвороби, що знижує опірність організму до несприятливих чинників середовища, виснажує людину.

    Три етапи стресу:

1.     втрата здібності впоратися з власною поведінкою;

2.     втрата самоконтролю – “вибух” (може бути у вигляді агресії);

3.     повільна фаза  спустошення, почуття провини.

За допомогою стресу організм ніби мобілізує себе на самозахист, на пристосування до нової ситуації. Різні люди реагують на однакові стресори по-різному. У когось реакція активна: під час стресу ефективність їхньої діяльності і далі росте до повної межі («стрес лева»), а в інших – реакція пасивна, ефективність їхньої діяльності спадає («стрес кролика»).   

Як зняти симптоми стресу

Вияви	Стрес	Антистрес
Голос	Високий, часто зривається на фальцет. Раптові спазми, легка заїкуватість, скреготіння зубами, різкий, недоречний сміх	Активно промасажуйте великий палець руки. Він пов'язаний з мозковим центром мовлення.
Мовлення	Темп прискорюється, паузи між реченнями відсутні. Повторюються окремі слова і навіть цілі речення. Прагнення виправити щойно вимовлену фразу	Вдихніть на повні груди повітря і на видиху подумки накажіть собі: «Говоритиму спокійно…». Зробіть глибокий вдих і тричі усміхніться. З’єднайте мізинець лівої руки з великим пальцем. Злегка стисніть їх, скомандувавши: «Тільки-но почну говорити схвильовано, я стисну пальці й одразу заспокоюся». Виконувати тричі.
Міміка	Брови насуплені, очі широко розплющені, часте моргання. Обличчя почервоніло або, навпаки, сполотніло. Гучний, переривчастий подих через ніс, піт, нервовий тік.	Заплющте очі й розслабте м’язи обличчя. Опустіть щелепу і потримайте її в такому положенні 6-7 секунд. Різко затуліть рота і видихніть ривками через ніс.
Жести	М’язи тіла  напружені до межі, рухи рук хаотичні, жестикуляція надмірна. Щоб зайняти руки, ви вертите в них ключі або ручку. Тремтіння в руках. Пальці зчеплені.	Допоможе йогівська вправа. Станьте прямо, руки зчепіть за спиною в «замок». Витягніть їх назад, зводячи лопатки. Сильно напружте м’язи рук і замріть у цьому положенні 5 секунд. Потім повільно відкиньте голову назад і затримайтеся ще на 5 секунд. Повільно поверніться в початкове положення – спочатку руки, потім голова.
Поза	Тіло буквально втискається у крісло, руки вчепилися в бильця або коліна. Ноги напружено впираються в землю. Руки то нервово переплітаються, то активно жестикулюють.	Напружуйте і розслабляйте по черзі м’язи ніг, стегон, тулуба, рук. Якщо тіло почне приємно поколювати, не хвилюйтеся, це лише гра вегето-судинної системи – сигнал того, що ви впоралися зі стресом.