Якщо звернутися до словника, то стрес
(від англ. – напруга) – термін, який використовується для позначення обширного
кола станів людини, що виникають у відповідь на різні екстремальні впливи
(стресори). В залежності від виду стресора та характеру його впливу виділяють
фізіологічний та психологічний стреси.
Фізіологічний стрес може бути викликаний
великим фізичним навантаженням, високою або низькою температурою, больовими
стимулами і т.д.
Психологічний стрес поділяють на
інформаційний та емоційний.
Інформаційний стрес виникає в ситуаціях
інформаційного перевантаження, коли людина не може впоратись із завданням, не
встигає приймати вірні рішення в необхідному темпі, при високому стані
відповідальності за наслідки прийнятих рішень.
Емоційний стрес виникає у
ситуаціях небезпеки, погрози, образи, самотності та ін. При цьому різні його
форми – імпульсивна, гальмова, генералізована призводять до змін у протіканні
психічних процесів, емоційних здвигів, трансформацій мотиваційної структури
діяльності, порушенням рухової та мовної поведінки.
Стрес може діяти як позитивно – евстрес
(“добрий стрес”)- дія позитивних емоцій, натхнення, творчого осяяння, кохання,
так і негативно – дистрес (“поганий стрес”) – дія негативних емоцій у ситуаціях
горя, нещастя, хвороби, що знижує опірність організму до несприятливих чинників
середовища, виснажує людину.
Три
етапи стресу:
1. втрата здібності
впоратися з власною поведінкою;
2. втрата самоконтролю –
“вибух” (може бути у вигляді агресії);
3. повільна фаза спустошення, почуття провини.
За допомогою стресу
організм ніби мобілізує себе на самозахист, на пристосування до нової ситуації.
Різні люди реагують на однакові стресори по-різному. У когось реакція активна:
під час стресу ефективність їхньої діяльності і далі росте до повної межі
(«стрес лева»), а в інших – реакція пасивна, ефективність їхньої діяльності
спадає («стрес кролика»).
Як зняти симптоми стресу
Вияви
|
Стрес
|
Антистрес
|
Голос
|
Високий, часто зривається на фальцет. Раптові спазми, легка заїкуватість,
скреготіння зубами, різкий, недоречний сміх
|
Активно промасажуйте великий палець руки. Він пов'язаний з мозковим
центром мовлення.
|
Мовлення
|
Темп прискорюється, паузи між реченнями відсутні. Повторюються окремі
слова і навіть цілі речення. Прагнення виправити щойно вимовлену фразу
|
Вдихніть на повні груди повітря і на видиху подумки накажіть собі:
«Говоритиму спокійно…». Зробіть глибокий вдих і тричі усміхніться. З’єднайте
мізинець лівої руки з великим пальцем. Злегка стисніть їх, скомандувавши:
«Тільки-но почну говорити схвильовано, я стисну пальці й одразу заспокоюся». Виконувати тричі.
|
Міміка
|
Брови насуплені, очі широко розплющені, часте моргання. Обличчя почервоніло
або, навпаки, сполотніло. Гучний, переривчастий подих через ніс, піт,
нервовий тік.
|
Заплющте очі й розслабте м’язи обличчя. Опустіть щелепу і потримайте її в
такому положенні 6-7 секунд. Різко затуліть рота і видихніть ривками через
ніс.
|
Жести
|
М’язи тіла напружені до межі, рухи
рук хаотичні, жестикуляція надмірна. Щоб зайняти руки, ви вертите в них ключі
або ручку. Тремтіння в руках. Пальці зчеплені.
|
Допоможе йогівська вправа. Станьте прямо, руки зчепіть за спиною в
«замок». Витягніть їх назад, зводячи лопатки. Сильно напружте м’язи рук і
замріть у цьому положенні 5 секунд. Потім повільно відкиньте голову назад і
затримайтеся ще на 5 секунд. Повільно поверніться в початкове положення –
спочатку руки, потім голова.
|
Поза
|
Тіло буквально втискається у крісло, руки вчепилися в бильця або коліна.
Ноги напружено впираються в землю. Руки то нервово переплітаються, то активно
жестикулюють.
|
Напружуйте і розслабляйте по черзі м’язи ніг, стегон, тулуба, рук. Якщо
тіло почне приємно поколювати, не хвилюйтеся, це лише гра вегето-судинної
системи – сигнал того, що ви впоралися зі стресом.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар